Добрий цитатник

Тут ми публікуємо усі добрі слова, згадки, приємні спогади, що ви, дорогі друзі, адресуєте нам. Усе, що пов'язано з подорожами, іншими країнами, мотоциклами, і будь-які ваші побажання надсилайте нам в приватні повідомлення, на електронну адресу dnipromdobaykalu2013@gmail.com, або залишайте просто тут в коментарях - і ви потрапите до нашого "Доброго цитатника"!



Історія №1 від Володимира Гарматюка, тележурналіста.


"Мій перший мотоцикл.. І останній)
У тата був Дніпро. Я починав на ньому їздити, сидячи на баку, і крутив "газ". До педалів не досягав. Тато переключав передачу нижче, щоби я не дуже летів. Бо я крутив ручку до відказу. Потім, коли почав досягати до педалів, їздив з батьком. Він - ззаду, я - за кермом. Десь у 14 чи 15 років вперше їхав сам. Тато травмувався на дачі і я віз його в люльці до лікарні, десь 6 км... А якось мені не терпілося, то я відкрив гараж, завів мотоцикл і виїхав з гаража, погримотів трохи і заїхав назад.. Не знаю, як тато дізнався. Певно, не так став, а може, хтось спалив...

А, Дніпро був чорний. Із такими білими смужками на люльці і на крилах... І зздаду колесо запасне. Я коли з татом їздив ззаду, однією рукою тримався за колесо. Вже як трохи старший був)

А ще він так прикольно смикався, коли вмикав задню передачу)"




Допис №2 від Дениса Овчара - засновника медіа-студії DenFilm


Ось що Денис відкопав у сімейних архівах. Фото 1978 року. Мопед Riga-12.

"...як я плакав на цьому моцику - він бензином смердів і я не хотів на него сідати..."






Історія №3 від Ксенії Зозулі - дуже хорошої і красивої дівчини, з якою колись познайомились на музичному фестивалі 

"Фото 1978 року. Цей мопед (Верховина) татові подарував його дідусь.
Передісторія: тато сам збирав гроші на мопед, довго збирав, а потім його мама, моя бабуся, провела з ним "виховну бесіду" і всі гроші (біля 200руб) він віддав їй на цеглу (в той час вони жили втрьох - маленький тато, його мама і бабуся, самі своїми силами будували будинок).
Довідавшись про те, дідусь Ніконор купив малому мопеда, щоб той не засмучувався!

Пізніше у тата була гордість - його Урал, але мопед Верховина Львівського заводу був першим!

Дякую за можливість поділитися сімейними спогадами на вашому цитатнику!"

Це ми тобі дякуємо, Ксеню!




Допис №4. Від VasOK, блогера і нашого читача.

"Ось відкопав свою старезну фотографію на дідових карпатах. Був випадок, як я крутився біля того мопеда і він впав =( Ото я тоді дістав."





Історія №5 про дівчинку із Актобе (Актюбінськ)

Друге місто в Казахстані, до якого ми заїхали, було Актобе. Юля, як завжди, побігла до першого-ліпшого інтернет-клубу, а Петро залишився біля мотоцикла. Ну ви ж розумієте, Юля, дорвалася до інтернету... затягнулося це на добру годину. А тим часом Петро дивував перехожих. Зупинився біля нього якийсь чоловік, поговорили про життя... А потім підійшла і сім`я із маленькою дівчинкою. Теж розговорилися, подружилися. Дізнавшись, що Петро не один, дівчинка передала Юлі шоколадку "Казахстан"! Ну і як було не сфотографуватися на пам`ять? Сподіваємося, коли вона виросте, ця фотографія буде милим дитячим спогадом про ретро-мотоцикл, як у вас, друзі. :)

 

2 коментарі:

  1. Ось відкопав свою старезну фотографію на дідових карпатах. Був випадок, як я крутився біля того мопеда і він впав =( Ото я тоді дістав.

    P.S.: Доречі він досі на ходу.
    http://s42.radikal.ru/i095/1306/ed/0dd731e455c6.jpg

    ВідповістиВидалити