Ну ось ми і виїхали сьогодні. Довго крутилися довкола Івано-Франківської ратуші — позували, давали інтерв’ю, цілувалися-обнімалися. Навіть до мене приїхали залізні коні, правда без колясок, привезли Петрових і Юліних друзів (вони нас ще трохи провели за місто після старту).
Юля трохи засмутилася, що дощ падав і було сіро на небі - а мені то що - навіть добре, прохолодно.
Знайомий дядько Бабуїн заспівав коломийку, то Юля аж сльозу пустила, а Петро відвернувся і я не бачив чи він шморгав носом :-) Загалом наші мотоциклісти дуже тішилися, що багато людей прийшло проводжати. Просили переказати всім величезне спасибі!
Посеред дороги потрапили в сильну зливу. Петро думав, що під чорною хмарою попереду світло - та й дав газу. А насправді то виявилася стіна дощу. Такий рясний, що аж світився. Я б і далі їхав, але пасажири мої злякалися, що промокнуть. То ж сталі на узбіччі, накрилися клейонкою і чекали, поки дощ пройде.
Нині проїхали не дуже багато — десь 170 кілометрів. Завтра доведеться постаратися, аби вчасно на концерт у Житомир приїхати.
Переглянути Мотоподорож. карта експедиції на карті більшого розміру
Мої вже повкладалися, та й я піду спати.
Ваш Дніпро. З коляскою
фото: Андрій Гольча та DaPix
В проектом менеджменте считается, что если дело начато, то сделано половина. Удачи вам в пути, побольше хороших людей и хороших впечатлений!
ВідповістиВидалитиМи з вами!
ВідповістиВидалитиО котрій з Житомира будете віїзжати?
ВідповістиВидалити