субота, 8 червня 2013 р.

Грандіозний сюрприз!

Друзі, для нас сьогодні ранок почався просто із мега-позитивного і важливого сюрпризу. Ашот Арушанов, відомий байкер і організатор мотофесту "Тарасова гора" передав нам в Харків камеру GoPro! Тепер у нас буде чим зняти відео в дорозі і ви побачите усі зміни ландшафтів, пейзажів, гори, доли, ріки, озера такими, як бачить їх наш Дніпро. Ми просто щасливі, що зможемо відзняти ще більше якісного відеоматеріалу і безмежно вдячні Ашоту за камеру. Ашот, ще раз дуже дякуємо за усю твою допомогу.
Ось, який Петро щасливий, що у нас є камера! Поки Юля спала, Петро о 5 ранку з'їздив на автостанцію і забрав передачу від водія автобуса Київ-Харків.


День 4 і 5. Пригоди

Прокинувшись 6-го зранку ми, трохи хвилюючись, вирушили до центру Києва на Контрактову площу до пам'ятника Григорію Сковороді, де об 11:00 на нас вже чекали багато друзів та знайомих Ми говорили про подорож що чекає на нас, розповідали про те що здійснили для втілення нашого проекту. Невдовзі до нас приєднався Ашот Арушан - організатор байк-фесту "Тарасова Гора". Він приєднався до привітань, вручив багато подарунків і передав допомогу від себе і мотобратства, за що дуже вдячні Ашоту!

Взагалі проводжали із Києва нас дуже багато мотоциклістів, кого і ми не очікували зустріти! Приїхали до нас Олександр Колбут, Олександр Кривенко і Дмитро Фещенко із Білої Церкви, що слідкують за нами на фейсбуці, був Володимир Щербенко, у кого ми гостювали напередодні у Житомирі в байк-пабі God's Garage, був і Ніколай із Мотокабри і ще багато друзів!

Журналісти нас оточили і все розпитували, розпитували, а ми вже думками були десь на кордоні із Росією. Юрій Мостовщиков та Валерій Кришень давали заключні поради на правах досвідчених мотомандрівників і ми зі всіма потрохи розпрощалися. До зустрічі, Києве!
Діма провів нас за межі Києва у напрямку траси на Харків - і ми залишились самі із собою.
(фото із прес-конференції будемо просити у друзів, то ж вони зявлятимуться в цьому пості поступово і трохи згодом)

Проїхали ми не надто багато адже виїхали з Києва десь по 2 годині дня. Зупинилися на ночівлю просто у кукурудзяному полі, одразу біля траси.


Здавалося, потривожити тут нас зможе тільки шум проїжджаючих по дорозі машин. Та коли сон тихенько почав огортати наші тіла, щось сильно