(ЮЛЯ)
4 липня,
32 день подорожі – ми покидаємо Алма-Ати. Сумно прощатися із друзями, все-таки спілкування вживу
ніякими скайпами не заміниш, тож вмовляємо, дуже просимо, Аніса, Матвєй, Діма,
Рома, і всі-всі-всі, приїжджайте до нас в гості!
Але що робити, їхати треба далі. Ми вже націлились якомога
швидше виїхати із міста (нагадаю, дорожніх рух тут шалений, їздити по місту –
не з дуже приємних задоволень), але ми націлились, а доля з нами
розпоряджається по-іншому. Назустріч їде колясочник! Загружений по саме не
хочу, як же тут не зупинитися поспілкуватися.
А виявляється, що це ще й італієць! Він років 5 жив у Китаї
і захотів нарештіі повернутися на Батьківщину. Купив китайський мотоцикл
(аналог Уралу, але з вигляду – дуже сумнівної якості) – і через усі «стани»
(Казахстан, Таджикистан, Узбекистан і т.д.) їде до себе додому.
