середа, 21 серпня 2013 р.

19-21 серпня. Тотальний ремонт. Новосибірськ - Татарськ

(ПЕТРО)

19 серпня. Прокидаємося зраненька. Заводимо мотоцикля, гріємо мотор і прощаємося із Зоргом. Ех, не встигли сказати па-па, як вже хочеться повернутися сюди знову.


А далі - оце так пригода, так пригода! Не встигли ми проїхати 250 кілометрів, як наш мотоцикл щось почав втрачати свої коні. З усіх 36 коней в ньому залишилося шість))). Думали, що пальне неякісне. Розбавили 92-м - нічого не змінилося. Думав, може, мастила замало. Долив вище рівня - і нічого. Мотор страшенно гріється, і хоч падай на коліна і моли Бога. Рішення було прийняте: зняти клапанні голови, перевірити стан поршневої і отут - найцікавіше. Коли зняв праву кришку голови, то побачив велику кількість ошурків алюмінію. І зрозумів - пипка!!! Клапан випускний розбив направляючу, а та у свою чергу розбила посадку в голові - і все, приїхали!


понеділок, 19 серпня 2013 р.

Дні 74-77. Від Красноярська до Новосибірська

(ЮЛЯ)

Як ви пам'ятаєте із минулого мого опусу, 14 серпня ми приїхали в Красноярськ. Там нас прийняв дуже хороший чоловік, справжній господар Мітяй. У нього на дачі було так чудово, так затишно, що ми зробили собі вихідний - не робили НІЧОГО, просто відпочивали. Тож, вибачайте, але і жодної фотографії ми не зробили:). А наступного дня зраненька виїхали на маршрут і доїхали до Ачинська, де познайомились із байкерським клубом - Adventurers, себто Авантюристи. У хлопців - все серйозно! Є і мото-магазин, і єдиний в місті сервіс із ремонту мототехніки, і байк-пост (тобто можете залишити тут свій мотоцикл і втомлене тіло на дивані біля барної стійки наніч). Далі - фото, екстер'єр, інтер'єр, усе дивіться самі.

четвер, 15 серпня 2013 р.

Байкал! Байкал! Байкал!

10 серпня із відмінним настроєм ми поїхали на Байкал. Навколо так зелено, травичка, славні російські берізки, квіточки... Охо-х, як же цього бракувало в Монголії!


140 кілометрів до Байкалу пролетіли для нас просто непомітно. Просто в якийсь момент дивишся в сторону узбіччя, а там... Байкал! Перше враження - ого, який же він великий! Це просто заворожує. Ось тут дорога, через десяток метрів - залізнична колія, трошечки берегу - і просто море! Дійсно, дуже красиво.

Ось ми і доставили українського Дніпра до російського Байкалу! Зустріч відбулася! Звісно, і ручки помили, і води набрали.


Улан-Уде. Місія "кована штаба" виконана!

З 5 по 9 серпня ми жили у місті Улан-Уде, столиці Бурятії, міста, в якому ми повинні виконати таку важливу місію. Пригадуєте, саме в Улан-Уде ми через 11 000 км везли ковану штабу від Василя Гудими. Тому як тільки отаборилися у нашого друга Паши (щастить же нам на Павлів!), одразу поїхали в кузню до ковалів, друзів Василя Гудими - Юлі та Булата. Кузня, як кузня. Нам ця "кухня" уже вся добре знайома.


Ми дізналися, що в Бурятії коваль - людина великої поваги. Він вважається крутішим за шамана, адже володіє такою сильною стихією - вогнем!

Улан-Батор. Відїжджаємо... і цей процес затягується

(ЮЛЯ)

Після усіх гостин, святкувань, урочистих зустрічей і такого своєрідного монгольського відпочинку, ми покинули наших гостинних і сонних господарів додому і подалися вдвох по звичайних утристичних справах - оглянути місто, пофотографувати відомі місця, купити сувеніри... словом, зробити те, що ми ще ніде не робили:). Ну і першим ділом хотіли зробити чекпойнт - фото із прапором біля монгольської "верховної ради", до того ж позаду Чінгісхан сидить!


пʼятниця, 9 серпня 2013 р.

Улан-Батор. Особливості національної кухні

(ПЕТРО)

Це не контрабанда, це не ринок шкіри, це не жертва автодорожньої пригоди. Це наша вечеря - тарбаган, і ми його з'їмо.


Справа в тому, що ми потрапили до туристичної юрти, де можна пожити скільки заманеться і готувати те, що заманеться. Розпочинаємо готування супу з баранини. Хлопці з клубу Red falcons мають неабиякий дар кулінарів.

четвер, 8 серпня 2013 р.

вівторок, 6 серпня 2013 р.

Наша Монголія. Частина 3. Майже асфальт

(ЮЛЯ)

26 липня ми окрилені успіхом у ремонті, прекрасною погодою і наближенням славнозвісного асфальту, їхали і їхали вперед. Та з дороги помітили ще здалеку якийсь монумент і не могли його прогавити. Виявилось, що цей комплекс присвячений їздовим, спортивним коням. 

Наша Монголія. Частина 2. Гостросюжетна, непередбачувана і музична

(ПЕТРО)

Дорогою на Алтай спека нас мордувала. Ми час від часу зупинялися, щоб перепочити і ковтнути свіжого повітря. Іноді біля нас зупинялися іноземці, з якими ми просто спілкувалися та обмінювалися приємними емоціями від подорожі.


Майже повсюду нам траплялися ось такі будови, де, за нашою думкою, пастухи тримають свою худобу. Видовище поєднання ландшафту з цими розвалинами просто неймовірне.


Наша Монголія. Частина 1. Від кордону до Ховду

(ЮЛЯ)

18 липня пополудні в наших закордонних паспортах зявилась відмітка, про яку ми мріяли останніх півтора роки: Монголія! Так-так, ми перетнули цей кордон. Сказати чесно - це було непросто. Ще на російській стороні ми помітили, що це буде нелегко. По-перше, насторожило те, що на пропускному пункті ми побачили двох монголок, з якими спілкувалися ще години 3 назад перед кордоном. Ми вже думали, вони вже давно вдома, а вони ще сидять тут. Ну а потім ми побачили в чому причина: тут був цілковитий бардак! Іди в ті двері - ні, спочатку в ті - та ні, іди сюда. Постій тут в черзі, що немає форми. Повз тебе постійно протискатимуться люди, щоб піти першим. Потім вийди з приміщення, обійди навколо і зайди ще раз... Це було схоже на цирк і, здається, російські митники отримували від цього задоволення. На тому пропускному пункті заїжджало дуже багато могольських машин, що везли із Росії цілі вантажівки накупленого там краму. І знаєте, що? Їх примушували розвантажувати усі сумки і розкладати вмістиме. Це просто катастрофа! Я думала, це буде тривати вічність. Але вони таки зжалились над нами - туристів пропустили поза чергою і майже без огляду. Хух, півсправи зроблено.


субота, 3 серпня 2013 р.

Подолано півдороги — 10 000 кілометрів!

(Дніпро)

А чи знаєте ви, що 29 липня пополудні, за 180 км від столиці Монголії Улан-Батор, мої колеса подолали 10000 (десять тисяч) кілометрів?


Переглянути Мотоподорож. Карта експедиції new на карті більшого розміру

Пійду нап'юся мастила ZIC ;-)

пʼятниця, 2 серпня 2013 р.

Надолужуємо. 15-18 липня - Алтайський край

(ЮЛЯ)

Привіт, дорогі наші! Сьогодні - 31 липня, ми нарешті в цивілізації - столиці Монголії Улан-Баторі. Довгостраждально ми дісталися міста, інтернету і інших так необхідних нам технологій, щоб мати змогу поспілкуватися із вами. Тож не гаятимо часу - надолужимо те, що упустили. Тут буде більше фото, ніж тексту, адже у нас трохи мало часу для інтернету. Востаннє ми писали вам із Барнаулу. Отож, 15 липня ми встали зраненька і поїхали із Ромкою Волковим в його гараж забрати мотоцикл. Останні фото-підписи напам'ять - і рушаємо далі за межі міста, де нас повинен чекати Павел Сухий - навколосвітній мотомандрівник на Яві-старушці, пам'ятаєте ж?


І дійсно, він нас чекав! Отже, далі мотоекспедиція "Дніпром до Байкалу" буде в два екіпажі! Петро і Павло! ...і Юля:)