понеділок, 19 серпня 2013 р.

Дні 74-77. Від Красноярська до Новосибірська

(ЮЛЯ)

Як ви пам'ятаєте із минулого мого опусу, 14 серпня ми приїхали в Красноярськ. Там нас прийняв дуже хороший чоловік, справжній господар Мітяй. У нього на дачі було так чудово, так затишно, що ми зробили собі вихідний - не робили НІЧОГО, просто відпочивали. Тож, вибачайте, але і жодної фотографії ми не зробили:). А наступного дня зраненька виїхали на маршрут і доїхали до Ачинська, де познайомились із байкерським клубом - Adventurers, себто Авантюристи. У хлопців - все серйозно! Є і мото-магазин, і єдиний в місті сервіс із ремонту мототехніки, і байк-пост (тобто можете залишити тут свій мотоцикл і втомлене тіло на дивані біля барної стійки наніч). Далі - фото, екстер'єр, інтер'єр, усе дивіться самі.















І взагалі, хлопці - просто класні! У своєму місті ще й байк-фествиваль "Пыль да рок" організовують. І так доволі успішно! Дивіться самі:



Ось, а ще на задворках їхнього приміщення - дуже багато всілякої цікавої техніки.


Зокрема - радянський снігоход Лайка. Ще той апарат. Боюсь подумати, скільки йому років.


Отакий цікавий багажник під сидінням:).


Ми гарно відпочили у хлопців, поспілкувалися з ними. Дуже приємно було із ними познайомитися і дізнатися і про їхній фестиваль. А вони направили нас до наступного мотоцикліста, відомого в цих краях Шема у Кемерово. Словом, передають нас з одних надійних рук в інші:). Пішли ми по руках, іншими словами!
Ось такий от симпатичний дядько. Одразу вручив нам найклейки скутерного мотопробігу, який вони організовували цього року.



А потім - намалював дуже детальну схему, як ми повинні проїхати до їхнього байк-поста. На жаль, Шем був сьогодні зайнятий і поспілкуватися з нами не мав можливості.



Тому ми попрощалися і роз'їхалися. Ми ж, дібравшись до байк-поста одразу завалилися спати. Тож фотографій теж немає:)

А наступного дня, 17 серпня, ми встали зраненька, щоб ще вдень приїхати в Новосибірськ! Там нас уже чекав Mr Zorg, президент мото-клуба Wild river. Ми з ним познайомились через інтернет, ще коли тільки готували подорож. Але навіть не були в курсі, що вони побудували такий класний байк-пост! Тут постійно зупиняються сотні мандрівників, зокрема іноземці з Європи та далекої Азії. І ми розуміємо, чому, бо тут дуже класно! 








Нас охороняє... ні, це не декоративна свинка. Це такса!


А це кімната для гостей, на ці два дні - суто у нашому розпорядженні.


Ми відпочили, роззнайомились із усіма тутешніми мешканцями. А їх тут багато, усі живуть дружною мото-сім'єю. Тут же живе і сім'я Mr Zorg-а. Побачивши його розумничку-донечку Петро не втримався, щоб тут же подарувати нашу останню ляльку-мотанку.



Ось, а наступного дня нас повели на культурну програму. До речі, гуляли із нами Женя і Катя. І теж невипадково. Їх ми зустріли ще місяць тому на Чуйському тракті, коли їхали Алтаєм в Монголію! Так цікаво було приїхати через місяць в місто, в якому ми ніколи не були, і зустріти там "старих знайомих":).
Так ось, Женя і Катя поїхали показати нам місто і почали ми із музею залізно-дорожньої техніки. І це знаково, адже власне активний розвиток міста Новосибірськ почався після побудови тут залізної дороги.


До слова вхід до музею не дешевий - 90 рублів (близько 22 гривень), а для іноземців - 250 рублів! Ми трошки хитримо - усі квитки купляє Женя (дуже дякуємо за цей подарунок!), а ми робимо вигляд, що ми корінні росіяни. І - поспішаємо розглянути експозицію, адже тут так цікаво!


Дуже, дуже багато усіляких паровозів: старих, нових, парових, дизельних. Вагони різного віку і призначення, спец-техніка. Подивитися є на що, так що дивіться нашими очима те, що ми побачили.




В деякі експонати навіть можна заходити всередину.




Опозитна дрезина.


А ще поруч - виставка ретро-машин. Красунечки, усі у відмінному стані, любо глянути.


А є і такі чуда техніки, до яких руки ще не дійшли.


Але повернемося до залізної дороги... Цей вагон - для перевозки спирту!


А санітарний був навіть підготовлений для проведення операцій.



А тут перевозили нечемних дядь і тьоть.


А це пасажирський вагон четвертого класу!


Нагадало мені нашу Червону руту. Ех, аж гори та смереки за вікном привиділись.



На деяких вагонах я знайшла ось таку табличку. Мене це ввело в ступор. Skoda - це завод імені Леніна?! 


У вікіпедії прочитала - таки так, коли СРСР добрався до Чехії, почалася націоналізація підприємств і завод перейменували на завод імені Леніна. Але проіснував він так тільки рік, чи два. Тому що через своєрідну назву різко впали показники експорту у країни Європи. Тож оригінальну назву одразу повернули. Але в Росію такі вагони поступали на ура.

Женя та Катя повезли нас далі, показали міське водохранилище і ріку Об.


А потім ми поїхали в центр міста гарненько його роздивитися. Містечко цікаве. Найбільше мені сподобалось те, що тут дуже багато театрів! Кіно, опери, балету, драматичні... їх нараховується до 10 і кажуть, що квитки на вистави треба купляти за місяць!


Центральний парк, місце, яке було таким ще 100 років назад, коли починався Новосибірськ.


Дуже своєрідні там скульптури...


А далі нас повели на вулицю Горького. Примітна вона тим, що це "тихий центр" міста, а ще тим, що тут збережені старі різьблені будиночки. Так, в них сучасні офіси чи підприємства, але це - пам'ятки архітектури, тому екстер'єр повністю збережений. Мої улюблені різьблені будиночки!




Хіба не краса?!


Ідемо далі - черговий театр, ляльковий.


Поруч навіть електрощитові - дуже симпатичні.


Алея зв'язківців.



А поруч - будка "Інтернет". Я ще такого не бачила. Подумала, невже там стоїть комп'ютер і можна отак собі зайти в інтернет, ніби поговорити по телефону? Там чомусь був телефонний апарат... і що з ним робити, щоб покористуватись інтернетом... ми зрозуміти таки не змогли:).


На цьому наша екскурсія містом закінчилася і повернулися додому. Де сталася знаменна подія в історії мотоекспедиції "Дніпром до Байкалу". Далі я писати не можу, бо сльози заливають клавіатуру. Дивіться самі, без коментарів.





На цьому - поки що все, Mr Zorg саме зробив мені каву:). Ми снідаємо - і вирушаємо в напрямку Омська. Так що бувайте!:)

5 коментарів:

  1. поверність бороду! потилицю голити треба було. ех, зірвався експеримент волохатий.

    ВідповістиВидалити
  2. що сталось? що Петро вирішив покосити бороду?)

    ВідповістиВидалити
  3. може то був айпітелефон, користувався таким в гельсінках на вокзалі.
    а бороду тре стригти, шоб воші не завелись((:

    ВідповістиВидалити
  4. великий пост, особливо в тій частині цих красивих велосипедів !!!

    ВідповістиВидалити