Ми в Росії!

(Юля)
Щойно заїхали у Вороніж. Наразі з інтернетом неважно. Але як тільки - так зразу, ви ж нас знаєте!

(Дніпро)
Вчора, виїхали із Харкова (Україна), відносно спокійно перетнули кордон і заночували в 40 км за Бєлгородом.

Сьогодні дісталися до Воронежа. Збирається на дощ. Юлька і Петро ставлять палатку, а я малюю карту.


Переглянути Мотоподорож. Карта експедиції new на карті більшого розміру Ваш Дніпро із запаскою. Коляска готує їсти :-)

Грандіозний сюрприз!

Друзі, для нас сьогодні ранок почався просто із мега-позитивного і важливого сюрпризу. Ашот Арушанов, відомий байкер і організатор мотофесту "Тарасова гора" передав нам в Харків камеру GoPro! Тепер у нас буде чим зняти відео в дорозі і ви побачите усі зміни ландшафтів, пейзажів, гори, доли, ріки, озера такими, як бачить їх наш Дніпро. Ми просто щасливі, що зможемо відзняти ще більше якісного відеоматеріалу і безмежно вдячні Ашоту за камеру. Ашот, ще раз дуже дякуємо за усю твою допомогу.

Ось, який Петро щасливий, що у нас є камера! Поки Юля спала, Петро о 5 ранку з'їздив на автостанцію і забрав передачу від водія автобуса Київ-Харків.

День 4 і 5. Пригоди

Прокинувшись 6-го зранку ми, трохи хвилюючись, вирушили до центру Києва на Контрактову площу до пам'ятника Григорію Сковороді, де об 11:00 на нас вже чекали багато друзів та знайомих Ми говорили про подорож що чекає на нас, розповідали про те що здійснили для втілення нашого проекту. Невдовзі до нас приєднався Ашот Арушан - організатор байк-фесту "Тарасова Гора". Він приєднався до привітань, вручив багато подарунків і передав допомогу від себе і мотобратства, за що дуже вдячні Ашоту!

Взагалі проводжали із Києва нас дуже багато мотоциклістів, кого і ми не очікували зустріти! Приїхали до нас Олександр Колбут, Олександр Кривенко і Дмитро Фещенко із Білої Церкви, що слідкують за нами на фейсбуці, був Володимир Щербенко, у кого ми гостювали напередодні у Житомирі в байк-пабі God's Garage, був і Ніколай із Мотокабри і ще багато друзів!

Журналісти нас оточили і все розпитували, розпитували, а ми вже думками були десь на кордоні із Росією. Юрій Мостовщиков та Валерій Кришень давали заключні поради на правах досвідчених мотомандрівників і ми зі всіма потрохи розпрощалися. До зустрічі, Києве!

Діма провів нас за межі Києва у напрямку траси на Харків - і ми залишились самі із собою.

(фото із прес-конференції будемо просити у друзів, то ж вони зявлятимуться в цьому пості поступово і трохи згодом)

Проїхали ми не надто багато адже виїхали з Києва десь по 2 годині дня. Зупинилися на ночівлю просто у кукурудзяному полі, одразу біля траси.

Здавалося, потривожити тут нас зможе тільки шум проїжджаючих по дорозі машин. Та коли сон тихенько почав огортати наші тіла, щось сильно

Забираємо мотоекіпіровку

Наші партнери - американська компанія AGVSPORT надали нам повну мотоекіпіровку. Одяг надзвичайно якісний, як він поводитиме себе в подорожі - ми ще  протестуємо і обов'язково розкажемо. А поки дуже дякуємо Ніколаю із магазину Motocabra, без якого ми нізащо не отримали б увесь одяг вчасно!

Перші три дні зі старту

Привіт, дорогі друзі. Отже, таки почалося! Таки це правда, ми виїхали і позаду - уже перші сотні пройдених кілометрів, можна навіть сказати, подолано 3% нашого шляху (ги, 3%, сміхота!)

Що ж сталося в перші дні? Звичайно, перш за все - сам старт. Це щось таке, що у нас в житті ще не траплялося. Та свої враження розкажемо якось іншим разом. Впевнені, вам зараз нетерпиться почути, як у нас справи.

А справи чудово! Першого дня ми їхали під невеличким дощем, але цілком безпечно й комфортно. Але перед Тернополем перед нами нависла реально чорна хмара. І, як писав Дніпро, помітили світлу лінію, яка потім виявилась стіною зливи. Та нічого, накрились цератою, перечекали - і поїхали далі.

Старт експедиції і перший день в дорозі

(Мотоцикл "Дніпро-11")


Ну ось ми і виїхали сьогодні. Довго крутилися довкола Івано-Франківської ратуші — позували, давали інтерв’ю, цілувалися-обнімалися. Навіть до мене приїхали залізні коні, правда без колясок, привезли Петрових і Юліних друзів (вони нас ще трохи провели за місто після старту).

Юля трохи засмутилася, що дощ падав і було сіро на небі - а мені то що - навіть добре, прохолодно.
Знайомий дядько Бабуїн заспівав коломийку, то Юля аж сльозу пустила, а Петро відвернувся і я не бачив чи він шморгав носом :-) Загалом наші мотоциклісти дуже тішилися, що багато людей прийшло проводжати. Просили переказати всім величезне спасибі!

Посеред дороги потрапили в сильну зливу. Петро думав, що під чорною хмарою попереду світло - та й дав газу. А насправді то виявилася стіна дощу. Такий рясний, що аж світився. Я б і далі їхав, але пасажири мої злякалися, що промокнуть. То ж сталі на узбіччі, накрилися клейонкою і чекали, поки дощ пройде.


Нині проїхали не дуже багато — десь 170 кілометрів. Завтра доведеться постаратися, аби вчасно на концерт у Житомир приїхати.
Переглянути Мотоподорож. карта експедиції на карті більшого розміру

Мої вже повкладалися, та й я піду спати.


Ваш Дніпро. З коляскою

фото: Андрій Гольча та DaPix