неділя, 14 липня 2013 р.

Дні 39-40 - із Семипалатинська в Барнаул

(ПЕТРО)

ОГОГОВВ! Ми таки в Семеї! На СТО у найкрутіших мотоциклістів-оппозитчиків! Трохи спілкуємося і говоримо про те, що бачили, і що думаємо про те, що бачимо. Отакий зворот:). Короче тута зара є фото - прелюдія вечері:). Костя прото зачарував розповіддями про життєві історії, які йому траплялися. Костя - це той чоловік, що в камуфляжі.


А наступного дня, звичайно, був ремонт. В степах Казахстану від вібрації все таки з'являються тріщини, які варто заварювати. Тут на баці ми  знайшли аж дві тріщини і варто було шукати, бо супутнім приколом було промивання баку від тонни піску і якогось незрозумілого намулу. Останніми днями ми полюбляли заправлятися на сумнівних заправках. Краще мати додаткову запасну каністру і дотерпіти до нормальної заправки аніж заливати... тут три крапки:).




Діма допомагає знаходити нові проблеми і боротися з ними. Чувак, дякуємо тобі за твою допомогу і за чудовий кінозал у тебе вдома, де ми знову вдруге переглянули фільм "Джанго".


Бак на зварку доставляли от у такий спосіб. Невеликим квадроциклом.


Два дні туси і ремонту. І ось пам'ятне фото на пям'ять зліва - Діма, посередині  - я, справа - Діма. Загадав - доїхати до Барнаулу.


Діма люб'язно вивіз нас за місто і показав, як правильно їхати далі. Дорога трішки була неякісною, але зараз вже все гаразд.


І проїхавши близько сотні кілометрів, ми перетнули кордон і заїхали в Алтайський Край. Тут все круто! Сам перетин кордону дуже спрощений і зайняв 15-20 хвилин. Запам'ятайте - "Рубцовск". Основні питання: "ви на цему їдете??",  "так далеко????", "щасти вам!"


Ще в Семеї нам дали координати одного опозитчика механіка Колі Фріца. Він живе в селі Бобровка, де ходять корівки, де ростуть в борах грибочки, де комарі з долоню розміром, і де світанок в чотири ранку на краю землі. А це є святая-святих - гараж Колі Фріца.







Ну і звичайно не без цього. Сусіди друзі та родичі:) і трішечки пива. Починаємо збір на стіл:).



Але перед тим треба знову ж таки трохи зайнятися зварочними роботами. Тріснуло кріплення каністри з бензиною і проварили ящик для багажу.



А це новий проект Колі TOYOTA  LITE ACE, з якої він шаманить просто бомбезний позашляховик.


А це кавалок мотоцикла Урал))).


Спить, не будіть:).


Наступного дня ми з'їздили на місце де знаходиться пам'ятник червоноармійцям в боротьбі із колчаківцями, які прийняли бій в  Шипуново.
Знаходиться він у неймовірно красивому, унікальному стрічковому бору. Місцеві мешканці із гордістю кажуть - такий тільки у нас і в Канаді.


Трохи квіточок.


Отакий він ліс.


І грибочки:).


І озеро:).


Коля і Саша:). Дякуємо вам за теплий гостинний прийом. Ми так надихнулися вами, що обов'язково повернемося. А в подарунок вам на щастя лялька-мотанка, оберіг.


Пам'ятаєте, нам приніс її Сашко в Житомирі!





А далі був Барнаул - місто срібла!


1 коментар:

  1. О-о-о, сейчас Чуйский тракт будет! Там очень красиво. На слиянии Чуи и Катуни стоит на пару минут остановиться, ранним утром, когда еще и моросило слегка, как сейчас помню, было волшебно. Но райдер пусть в оба смотрит - в снегодождь (угу, в июле) на перевалах очень неуютно.

    ВідповістиВидалити