четвер, 4 липня 2013 р.

Алма-Ата - країна мрій

(ЮЛЯ)

Привіт, дорогі друзі. Сьогодні у нас остання можливість закинути в інтернет наші звіти. На жаль, я не встигла підготувати пост про нашу дорогу із Астани в Алмати. Ми долали її довго, тому що на добрих 4 дні затримались у родичів. Та дорога була живописна, ми побачили багато цікавого, тож  пост обов'язково буде наступного разу, як ми доберемось до інтернету. А зараз прошу до уваги розповідь Петра про Алмати.

(ПЕТРО)


Ми в Алма-Аті, Ура! Спекотно, наче у пеклі. Проте із задоволенням фотографуємося біля в'їзду в місто. А для повного колориту витягаємо стяг Нур Отану (правляча партія в Казахзстані), його нам подарували в Новодолинці. Перед тим, як зафіксувати сей радісний момент прибуття в такий оригінальний спосіб, запитуємо, чи тутешні мешканці не мають якихось образ на дану партію і чи сприймають такі витівки. Дізнаємося, що дану партію тут поважають і президенське правління вважають на всі сто господарським по відношенню до країни.



Ну і звісно не обійшлося без отакого. Ці хлопці просто активно з нами спілкувалися і їм було дуже дивно, як же так на цій техніці ми спромоглися заїхати в таку даль. Ну що ж. А ось так!))



На гербі, що розміщений при в'їзді до міста, зображений сніжний барс. Символ Казахстану. Дану тварину тут дуже поважають, в давні часи її навіть приручали і вели із нею полювання. Колись цю тварину люди Азії обожествляли.




Вїзд до Алма-Ати. Трохи відпочиваємо.






На одній із вулиць в місті нас зустріли два стріт байкера. Вони під'їхали до нас, коли ми зупинилися охолодити свій двигун і завели з нами бесіду. А далі запропонували  провести нас до місця зустрічі із нашими друзями до ВДНХ (Атакенту). Ми спочатку  скромно відмовлялися, але вони нам сказали, що в них море часу, і вони просто катаються містом, тому нов проблем. Ми щиро вдячні вам за допомогу і просимо вибачення за те, що не знайшли часу, аби зустрітися з вами і випити пива.



Отаке. Як то кажуть, нов комент))

І ось вона жадана та довгоочікувана зустріч із нашими друзями Матвеєм та Анісою Мохначьовими. 




Як і обіцяли, вам дарунок від усієї України - Сало! :) Яке ми провезли із собою майже 6000 км і не спокусилися з'їсти його по дорозі.



Щастя сяяло в очах подружжя.



Сяяв і наш брильянт в банці, бажаючи бути з'їденим.


Коротка мить



І ось воно, торжество.



Плавно перейдемо від столу і розмов про те, про се до наступного ранку. Вчора ввечері від мами Аніси ми довідалися, що в честь дня народження президента працюватиме зовсім безкоштовно (тобто нахаляву) канатна дорога на горний массив Чимбулак. Висота - 4376 метрів і знаходиться прямо над Алма-Атою. Це найпотужніший горно лижний курорт на території пострадянських країн. Він діючий і розвивається щодня. Слід зацінити високорозвинуту інфраструктуру даного курорту. Все як в Альпах.



А це найвідоміший у світі гірськолижний каток "Медео". Знаходиться на висоті 1691 метр і має найбільшу у світі площу льодового поля 10,5 тис кв метрів льодового поля. Даний каток побудований в 1972 році і з часів його існування на його поверхні було зафіксовано 200 світових рекордів, як серед чоловіків, так і серед жінок. Це дійсно круте видовище. А з висоти підйомника воно заворожує.



А це  гора на, якій як ви бачите дуже багато повалених дерев. Справа в тому що кілька років тому в Алма-Аті сталася дуже потужна буря, яка і повалила майже весь ліс на вершинах Чимбулака. Для того щоб по відсутності дерев не відбувалися зсувигірської породи, влада Алма-Ати зробила доволі складну у виконанні конструкцію затримки зсувів. От нашим бізнесменам з Буковелю сюди на практику завітати б. Можливо, і в Карпатах щось подібне було б зроблено.


Ось в таких кабінках відбувається підйом на вершину. А через одну до тросу прикріплена лава для лижників. Цього разу на лаві їхати було заборонено.



Заворожує краєвид



Якісь примари нам ввижалися)



І ось перша зупинка. Самих етапів підйому є чотири, ми знаходимося тільки на першому і одразу помічаємо наметове містечно для альпіністів. Цікаво...



Петро)



Тут знаходять себе різні люди.
*Eleks bike team, це для вас від Юлі.





І ось вони, вершини Чимбулаку. Просто супер! Холодно дуже, навколо сніг. Аж не віриться, що внизу там в Алма-Аті плюс 35 градусів))



Радіємо щастю



Усі роблять фото і ловлять своїх провайдерів в повітрі.



А ось і мама Аніси!. Вона також з нами. цій жінці вже понад 50 років і вона щотижня бігає в гори. Збирає гриби і ягоди. А телевізор не дивиться. Отак от. Виглядає просто як цукерочка! Шановні жінки, беріть приклад з таких відчайдухів.



В горах дуже багато рослинності, назв якої ми навіть і не знаємо. Але це не завадило мені подарувати ось цю квіточку Юлі.



Нє, ну круто, нє?)))



Що може бути краще аніж чай, гарячий чай в горах.



 Горрри!!!!!!!!!




Ми невдовзі помітили у небі щось. І це щось літало. Виявилося, що це був орел. Як жаль, що він поспішав по своїх справаї і не зміг з нами поспілкуватися. Шкода, що й обєктив не зміг його наблизити до нашого зору на достатню відстань. А ще на цьому фото є близько 4-ьох людей. Знайдете?



На одному із рівнів підйомнику діти-гімнасти хизувалися своєю гнучкістю. Це неймовірно.



А це кафе, в якому роблять "донери" тобто шаурму. Але не так смачний донер, як те, чим його пропонують запивати. Це кисломолочний продукт айран. Смак просто не передати. Айран - це кисломолочний напій, що надзвичайно популярний серед тюркских народів (турків, казах, татарів). Це йогурт, розведений водою іноді, з додатком солі, кропу або яблук. Цей був без яблук. Після споживання таких напоїв в животі повний порядок. Такі напої, як айран чи кумис, - це своєрідний "фістал" або проталківатєль після ситної їжі з м'яса. Шкода, що в нас таке не продається.



А це є обеліск на вершині якого Золота людина. Ну не зовсім золота. Золота людина - це умовна назва археологічної знахідки, зробленої в 1970 році в 50-ти кілометрах від Алма-Ати і представляє собою сакського воїна, одягненого в золоту броню. "Золота людина" на крилатому барсі стала символом Алма-Ати і усього Казахстану.


Після екскурсій Алма-Атою слід підкріпитися. Кази і наша Франківська - це комбінація. Казы - це ковбаса із конини у всіх тюркських народів. Кишку коня набивають конячим жиром і мясом. Після таких страв звичайна "докторская" просто відстій.



А це наш друг Діма Ловінський. Він геодезист. Його улюблений бутерброд - кази, сало і цибуля. Він так і каже російською, "цибуля":).



І він дуже любить сало)))



А це наша подруга Настя. Подруга Діми Ловінського, яка теж любить сало, хоч і вегетаріанка.



А ось і воно - САЛО!



Такі світлофори розміщені по всьому Казахстані. Вони зручні тим, що показують відлік часу, сікльки залишилося світити зеленому або червоному кольору. І ти за 50 метрів від перехрестя, дивлячись на лічильник, бачиш що в тебе є ще 20 секунд і цілком встигаєш перетнути межу. А якщо залишилося 5 секунд, то краще не поспішати і почекати рівно дві хвилини. Саме такий час надається для зеленого світла. В нашій Україні ми ж продовжуємо грати в лотерею. Чиновники, беріть приклад і не з Європи! Тут, в Азії, також все цивілізовано!



Діма знайшов черемуху.



І запропонував скуштувати. Ягода терпка))



А це музей історії в Алма-Аті. Щкода, що там фотографії заборонені. Проте ми таки спромоглися зробити пару фото і в майбутньому музею приділимо окрему статтю.



Ось він який музей із середини. Короткий фотозвіт.




Головний холл музею. Тут діє невеличкий лохотрон. Один щолчок вашого фотоапарату - то є 100 тєнгє (5 гривень). А кожен наступний також по 100. Ми ж зробили на ничку. Дякуючи камері GoPro, наданої організатором "Тарасова Гора" Ашотом Арушановим.



Не хвилюйтесь, він не золотий. Це тільки бутафорія. Я навіщо платити такі гроші за фото біля несправжнього макету)



Дуже круті експозиції в музеї ми відвідали за одну годину. Бо до закриття залишалися лічені хвилини і ми поспішали оглянути усі зали.




Заздріть жінкам Азії. Отакі прикраси носили колись.




А зараз на вечерю!


І вечеряти ми будемо лагманом. Найкращою стравою у світі, рецепт якої в даному закладі є секретом. Заклад, в якому налічується близько 12 видів лагману, знаходиться неподалік від ВДНХ в Алма-Аті.



Ось така смакота. Так що не дуже ведіться на придорожні кафе, в яких вам подадуть просто суп із лапшею. Тут лагман - це витвір кулінарного мистецтва.



мммммм...



Смакота...



А потім ми пішли додому, де продовжили бенкет, і нам приготували страву квартири "43". Просто пальчики оближеш.



Ну і як же без сала!



Комбінація




А це вхід до метрополітену в Алма-Аті. Тут метро зовсім нове і тому налічує всього лиш одну гілку і має близько десяти станцій.



В нашому компютері так багато інформації, що просто необхідно її відправити до рідного міста Івано-Франківськ. У даній процедурі нам любязно допомогли алма-атинський провайдер "ALMALINE"-найкращий інтернет в Алма-Аті.



Офіс провайдера знаходиться на вул. Жарокова, 95, в квартирі 19. Ми дуже вдячні компанії Almaline і особисто Насті за те, що пішли нам назустріч, дозволили скористуватись високошвидкісним інтернетом і допомагають (навіть досі, у цей момент) перекинути увесь відзнятий матеріал в Івано-Франківськ.





Ось воно, яке метро. Ми на зворотньому шляху таки завітали до середини.





Все дуже круто.



А ввечері Аніса нам влаштувала екскурсію на один із дахів дев'ятиповерхівки. Тут збираються потусуватися усі вершки Алма-Атинської артової тусовки. Нам було приємно заспівати свій репертуар. Про сплячого князя і про котика, якого зустріла на дорозі машина.))))




Ех, нічна Алма-Ата! Яка ж ти чарівна!


Анісі подарували на згадку диск гурту" Перкалаба". Хлопці, готуйтеся в тур по Казахстану. Ваші фанати вже є і тут.


А ось так ми спимо. І біля нас є ше кіт, який дуже любить спати.


Ми завітали до місцевого парку президента Казахстану і я не втримався сфоткатися як усі)))

На цьому все, звіт із Алма-Ати завершений. Буквально зараз ми збираємося, пакуємо речі і вирушаємо на Чаринський каньйон. Далі - Семипалатинськ і Барнаул. До зустрічі.

14 коментарів:

  1. Ребята привет!!! Вы молодцы! Настя с almaline

    ВідповістиВидалити
  2. Автор видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  3. Що не день, то нова розповідь, коли Ви встигаєте про це все писати))
    Дякую, наче з Вами побував в Алма-Аті.

    ВідповістиВидалити
  4. Кстати, айран у нас продаётся в разных там маркетах. Не то, конечно, что там, но всё же)

    ВідповістиВидалити
  5. Счастливого вам пути! Алматинец из России.

    ВідповістиВидалити
  6. Отличные комменты и фото!!! /Счастливого пути!!! и скорейшего возвращения домой.

    Аскар

    ВідповістиВидалити
  7. Классный отчет. Очень интересно было почитать. А Аниса это же Nissa J?
    Подскажите пожалуйста где эта девятиэтажка на крыше которой тусуются, обожаю такие места

    ВідповістиВидалити
  8. Респект за пост)))успіхів в дорозі)))Чекаємо на вас!!!

    ВідповістиВидалити
  9. Най щастить ! ))) Ні цьвока ні жезлу ! )))

    ВідповістиВидалити
  10. Очень здорово. Очень рад что есть такие люди как Петр и Юлия. Счастливого Вам пути. Очень буду за Вас переживать и следить за вашим передвижением по вашему сайту. До встречи.

    ВідповістиВидалити
  11. Спасибо вам за посещение нашего города. надеюсь вам понравилось. Удачной дороги ребята

    ВідповістиВидалити
  12. Привет Петр Юля.Я написал на эл почту в Барнаул письмо про Вас в несколько ТВ-компании и местные газеты., что скоро будете и адрес вашего сайта написал По моему у Вас в Барнауле будет АНШЛАГ и будут встречать.

    ВідповістиВидалити
  13. Дааа!! Чудова пригода. Там просто рай для фанатів зимових і гірських видів спорту, (я лижник тому моя мрія тепер і там покататися) По доброму Вам завідую, і бажаю щоб кожен кілометр був дя Вас ще цікавіший!!!!

    ВідповістиВидалити