Десь на трасі в Казахстані. Відео

(ДНІПРО)
Юлька з Петром від спеки і одноманітності пейзажу вирішили трохи подуріти. Ми з коляскою зняли про те відео.

День 11. Кордон із Казахстаном. Уральськ, Актюбинськ, Комсомольськ.

(ЮЛЯ)

...так от :) Із Енгельса ми поїхали прямо на кордонон із Казахстаном. А Казахстан став відчуватись моментально. Не знаю, може, я і проспала оту "буферну зону", але для мене ландшафт змінився дуже різко. Враз - і зникли дерева, вмить - і простір навколо став абсолютно рівнинним. Ми зупинились біля магазину купити харчі, а на дверях напис: "Принимаем тенге". Ну от, майже приїхали. Магазин такий, ще радянського зразка, ніяких скляних вітрин, усе на звичайних полицях. Ми купили там дуже смачний щербет, який їли днів так п'ять. А назустріч нам їхала дуже весела компанія місцевого обласного депутата із друзями. Чоловіки і жінки 45-50, абсолютно безтурботні, всі трохи старомодно але бездоганно одягнуті. Обступили мотоцикл, реготали, фотографувалися, усе так виглядали, ніби з радянського фільму 70-их, я наче в часову петлю потрапила.

Ми поїхали далі і прямо перед кордоном асфальт зник і перетворився на звичайну грунтовку, а оскільки почався легеньки дощик - потім і на брудне місиво. На жаль, фотоапарат у нас сів і фотографій немає, але казахстанський пропускний пункт вразив. Одна будка, один шлагбаум. Дивились на наш мотоцикл і на всі наші питання казали: "Да там... любое пишите...". Словом, проблем ніяких, пройшли усі формальності майже миттєво. Але час уже був пізній, тож ми пошвидше знайшли місце для ночівлі.

А зранку побачили, що навколо нас просто кишить живністю. Цвіркунів - просто рій, і великі, товсті! А ще ми стали свідками кровожерного, страшного вбивства - ящірка вполювала і хвилини за дві розправились із величезним цвіркуном. Коник був розміром як пів'ящірки, але з такою кілерською майстерністю ящірки... у нього просто не було шансів. 

Саратов. Енгельс. Дорога до кордону.

(ЮЛЯ)

Ми об'явилися! Я знаю, що ви запитаєте: "Ну ви де?!" А ми відповімо: "В Караганде!" :)

Ось, куди нас шлях широкий заніс. Ми вже проїхали майже пів-Казахстану, але писали вам ого-го, ще в Саратові. Вибачайте, дорогі, насправді, можливості не було. То ж зараз усе надолужимо, прямо зараз!

Ох, друзі, про що ж була остання мова. А-а-а, пам'ятаю. Я писала щоденника і помітила, що збоку вишні ростуть. Так от вони, милі! Фрукти-овочі-ягоди - це для мене завжди свято!

Так ось, Петро трохи поспав, посмакував вишеньками - і ми поїхали далі. Непомітно як - ми опинилися в Саратові. Місто перед нами, як на долоні, але ж не можемо отак, з пилу заїхати - Петро вирішив мотоцикл трохи підмарафетити: помив фару, поміняв кілька лопнувших шприх.

Про дела днепровые

(Петро)

Привет, друзья! Сейчас мы находимся в столице Казахстана - городе Астана! Конечно, приключений случилось много, по-этому пост о путешествии еще пока готовится. Наперед можем только сказать, что все у нас хорошо, происшествия только приятные! Да и что мы все о себе, да о себе?! Давно пора рассказать о нашем Днепре. Так что далее читайте о состоянии нашего верного коня!

Итак несколько слов о том как все-таки чувствует себя Днепр 11 с коляской после старта на маршрут длинной  20000 км.

Выехали мы с ивано-Франковска (Украина) и сейчас находимся в городе Астана (Казахстан). Сегодня 21-е июня и мы уже 18 дней в пути. На сегодняшний день мы проехали 4200 км.

Во время старта и в первые несколько сот километров шла еще обкатка мотоцикла . После его капитального ремонта я решил, что нагрузки при движении на подъем или спуск надо сводить к минимуму. Что это значит? Это когда мотоциклу во время езды независимо от качества дорожного полотна даешь скорость не более 80-ти км в час. Во время такого щадящего режима и расход бензина не очень большой около 7-9 литров на сотню и нагрузка на трансмиссионные части тоесть мост и коробку будет правильной и cохранит их  работоспособный ресурс. Ну и самое главное это получать удовольствие от езды и ловить самые яркие моменты в пути.

Вопрос по запчастям и инструменту был решен не сразу. Почти каждый день мысли менялись и в сознании возникали разные образы тех составляющих этих двух наборов которые должны стать моими друзьями на четыре месяца. И вот здесь вам представляю те инструменты и запчасти, которые находятся со мной каждый день в пути и готовы помочь в любой трудный момент.

 Тут весь набор инструментов, которым я могу разобрать и собрать мой мотоцикл.

Привет из Казакстан Республикасы!!!

Друзья, привет! Пишем на русском, потому что в Казахстане, а раскладки украинской в интернет-клубах никогда не видели! :)

Да-да, мы в Казахстане!!!

У нас все отлично, у Днепра начались меееелкие-мелкие, но как бы поломочки. Но не беспокойтесь, Петр все чинит прямо на ходу! :) (ну ладно, не на ходу, но практически моментально). Там такое... гайка открутилась, спица лопнула. Расскажем вам обо всем как только будет доступ к компьютеру и интернету надолго.

Границу с Казахстаном прошли очень легко, страховку купили, все отлично. Люди тут интересные, любопытные, всегда интересуются откуда, а когда слышат "Украина" - широко улыбаются :). Правда, знают об ситуации в Украине с российских каналов, по-этому информация искаженная... понимаете, в какую сторону. Переубеждать сложно, да и не хочется в споры лезть. Мы обычно дипломатично переводим разговор с политики на социокультурные ценности, обычаи - и тут уже все становятся братьями и сестрами :).

Сейчас мы в Актобе (Актюбинск по-русски), далее двигаемся на Костанай, а затем - Астану. Пока смотреть было нечего. Степь да степь кругом... хотя... все-таки одну удивительную вещь мы в степи таки заметили. Так что ждите наших следующих постов обязательно! В столице, Астане мы точно остановимся на несколько дней. Но с радостью встретимся с друзьями в Костанае, так что если что - пишите!

ЗМІ про нас

А ви бачили, бачили?! Ну ви, мабуть, давно бачили, а ми тільки сьогодні натрапила на відео із нашого відїзду!


До речі, може, хто не помітив, у нас на блозі є розділ "ЗМІ про нас". Ми там збираємо усі згадки про нас у засобах масової інформації. Будемо раді, якщо в коментарях нам із цим допоможете! Бо відео із київської прес-конференції ми так і не бачили.