неділя, 14 липня 2013 р.

Видео-поздравление Петру от друзей

(Днепр)
Пока мои спят, я получил видео, записаное друзьями Петра, в день его рожденья.
Гарлем-шейк. Странные — трясутся так, будто рессор не имеют.
Одно слово — «фестивальщики».

Ойой, караул!

(ЮЛЯ)

Людоньки, у мене біда! Не знаю, що тепер робити! Петро поміняв мотоцикл на Москвич!


Я спочатку думала вони так собі, катаються. Так ні! О-йо-йой... У мене аж руки тряслился, коли знімала!




День 41. Барнаул!

(ЮЛЯ)

Отже, ми в Барнаулі! Зустрів нас тут наш давній інтернет-знайомий Ромка Волков, неймовірно життєрадісний, розумний і хороший хлопчина. Звечора гарно поспілкувавшись, а потім добре виспавшись, ми поїхали на москвичі Ромкиного діда поєднувати корисне із приємним - місто подивитися, а заодно і справи свої вирішити.



Дні 39-40 - із Семипалатинська в Барнаул

(ПЕТРО)

ОГОГОВВ! Ми таки в Семеї! На СТО у найкрутіших мотоциклістів-оппозитчиків! Трохи спілкуємося і говоримо про те, що бачили, і що думаємо про те, що бачимо. Отакий зворот:). Короче тута зара є фото - прелюдія вечері:). Костя прото зачарував розповіддями про життєві історії, які йому траплялися. Костя - це той чоловік, що в камуфляжі.


А наступного дня, звичайно, був ремонт. В степах Казахстану від вібрації все таки з'являються тріщини, які варто заварювати. Тут на баці ми  знайшли аж дві тріщини і варто було шукати, бо супутнім приколом було промивання баку від тонни піску і якогось незрозумілого намулу. Останніми днями ми полюбляли заправлятися на сумнівних заправках. Краще мати додаткову запасну каністру і дотерпіти до нормальної заправки аніж заливати... тут три крапки:).


пʼятниця, 12 липня 2013 р.

Петрику! З днем народження!

Привiт! А ви знаєте яке сьогоднi свято? Сьогоднi у Петра день народження!!!
Коханий, усього тобi най-най-най-...!

Привiтала його Юля, привiтали добрi люди, у яких ми гостюємо,
привiтав навiть Google!




середа, 10 липня 2013 р.

Дні 32-37. Південь і схід Казахстану

(ЮЛЯ)

4 липня, 32 день подорожі – ми покидаємо Алма-Ати. Сумно прощатися із друзями, все-таки спілкування вживу ніякими скайпами не заміниш, тож вмовляємо, дуже просимо, Аніса, Матвєй, Діма, Рома, і всі-всі-всі, приїжджайте до нас в гості!
Але що робити, їхати треба далі. Ми вже націлились якомога швидше виїхати із міста (нагадаю, дорожніх рух тут шалений, їздити по місту – не з дуже приємних задоволень), але ми націлились, а доля з нами розпоряджається по-іншому. Назустріч їде колясочник! Загружений по саме не хочу, як же тут не зупинитися поспілкуватися. 


А виявляється, що це ще й італієць! Він років 5 жив у Китаї і захотів нарештіі повернутися на Батьківщину. Купив китайський мотоцикл (аналог Уралу, але з вигляду – дуже сумнівної якості) – і через усі «стани» (Казахстан, Таджикистан, Узбекистан і т.д.) їде до себе додому.